В театрі тім, який втрача

Щодня, щороку глядача,

Де вже виставу не одну

Кона мистецтво на кону,

Неначе хто поворожив —

У трупі творчий дух ожив.

Стрімкого злету час настав —

Іде вистава із вистав!

Така видовищна, така

Проблемна, сильна і стрімка.

Шекспір, Старицький і Мольєр

Таких не відали прем’єр.

За монологом — діалог,

За діалогом — монолог.

Масовка теж не відстає —

Штрихи потрібні додає.

Не шкодували сил митці

В хвилини зоряні оці.

Таке чи буде ще коли:

Вони не грали, а — жили!

Жагу, снагу і серця жар

Мистецтву клали на олтар.

Буяли пристрасті без меж,

Та не радів їм головреж,

І глядачі там не гули,

Бо… збори звітні то були.

І знов виставу не одну

Кона мистецтво на кону

В театрі тім, який втрача

Щодня, щороку глядача.