Наставляє мати доньку —

Дівчину уперту,

Що майбутній чоловік

Мусить «плуга перти».

Щоб мав дім, як повну чашу,

І гроші водились.

Якби трапився такий,

Зразу б одружились.

— Є такий, —

зітхає донька, —

Солідний, багатий.

Тільки щелепи вставні

І плутає дати.