Колись у нашому колгоспі була велика свиноферма. Крім своїх кормів, для свиней привозили ще й брагу із спиртозаводу. Возив її шофер Іван Найда. Привезе брагу і дрімає собі в кабіні, поки випорожнять цистерну. А завідував фермою Микола Васильович, людина надто прискіплива. До всього придирався, злився з будь-якої нагоди. За це його недолюблювали.

 

От одного разу, коли вилили всю брагу, завфермою розбудив шофера і звернувся до присутніх:

 

— Бачите, які наші свинки культурні та спокійні. Поїдять-поїдять і сплять собі, як наш шофер Іван.

 

Почув це водій і каже:

 

— Тут у нас і справді чудові свині. Добре їдять і спокійно сплять. У мене теж є дві свинки. Їдять добре. Одна біда: поїдять і риють-риють, як оце ви, Миколо Васильовичу.

 

 

Степан АБРАМ’ЮК.

 

с. Рудники

 

Снятинського району

 

Івано-Франківської області.