Каже Гнатові Хома:

— Під вербою вчора

Обнімав і цілував

Я твою Федору…

Що іще у них було,

Більше Гнат не слухав,

Кулачищем прямо в ніс

Він Хомі заїхав.

— Що за звичка в тебе ця:

От відразу — й битись?!

Не дослухав до кінця:

Це ж мені приснилось!

Врізав знову кулаком

Гнат Хому по пиці:

— Не розказуй більш мені

Всякі небилиці!