Жив та був колись учений,

Що трудиться вмів.

Написав за вік недовгий

Тридцять п’ять томів.

Цим на славу і безсмертя

Заслужив права.

А тепер в науці часто

Навпаки бува:

Довго, нудно і марудно,

Все відклавши вбік,

Пишуть книжечку тоненьку

Тридцять чоловік.

І в усіх отих учених,

Аж у тридцяти,

Думки свіжої не можна

З ліхтарем знайти.