Дорікає дід онуці: — Дивні нині діти.
Вже дівчата розучились навіть червоніти.
А колись були, голубко, дуже соромливі.
Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві. —
Тут онука аж руками вдарила об поли:
— Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи!