Між городи стежечка,

між городи,

Носить по тій стежечці

хлопець воду.

Загляда сусіду в двір —

тин високий —

Приїхала ж Наточка

раз в два роки!

Приїхали літувать сині очі!

Сниться хлопцю Наточка

чи й щоночі.

За рік вони з Натою

скінчать школу,

Що, як не побачаться

більш ніколи?

Кинув хлопець квітку

у двір сусіда —

Таки вийшла Наточка

біловида.

Сигаретку звичненько

так дістала,

На бабусю з вулиці

накричала:

— Будете виховувать,

бабо й діду,

На той рік попросите —

не приїду!

Сигаретка в пальчиках

задиміла…

Оцінила поглядом хлопця

сміло:

— Ну, чувак, і виріс ти —

не впізнати!

Та, канєшно, вийду

я погуляти.

Скажеш мені ввечері,

чи ж красива.

Тільки не букет неси —

візьми пива…