Неприступних фортець не буває

_{Зі студентських спогадів}

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Студент Василь із філологічного факультету дуже закохався в Людмилу з біологічного. Але, на жаль, попри всі його зусилля дівчина не відповідала взаємністю.

І ось одного разу перехожі кияни могли спостерігати таку картину. З вікна четвертого поверху (де мешкав закоханий Василь) спускається на нитці до рівня другого поверху (там жила неприступна Людмила) красивий букет квітів. Через якийсь час на вулиці зібралася юрба зацікавлених. Підійшов і міліціонер, чоловік у літах, та запитав, що трапилось. Його ввели у курс справи.

Довелось викликати на вулицю ініціатора. Василь вийшов, вислухав міліціонера і сказав:

— Товаришу міліціонер! А ви любили, коли були молодий?

Кажуть, все це справило на Людмилу неабияке враження, і вона «здалася».