“Вовки” Гумореска Степана Руданського

“Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?”
– Ах, за мною
через став
Аж сто вовків гналось!
“Бог з тобою… Сто вовків!..
Та б село
почуло…”
– Та вірно пак і не сто,
А п’ятдесят було.
“Та й п’ятдесят
диво в нас…
Де б їх стільки взялось?”
– Ну, Іванцю! нехай так,
Але
десять гналось.
“Та і десять не було!
Знать, один усього?”
– А як один?
аби вовк!
Страшно і одного…
“А може, то і не вовк?”
– А що ж то
ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.