Раз Хмельницький заявив

По військові свому,

Що хто пана приведе, —

Дасть по золотому;

 

А хто ксьондза — тому три

Обіцявся дати…

Пішли наші козаки,

Давай мудрувати.

 

Тілько пана де діпнуть,

Виголять чуприну

Та й і кажуть:

«Пам’ятай! Гляди, бісів сину:

 

Як часами тебе наш

Спитає Хмельницький,

То ти, шельмо, говори,

Що ксьондз католицький».

 

То, бувало, приведуть…

«А хто ти?» — питає.

— А ксьондз! — каже. То й козак

Плату відбирає.

 

І такого ж тих ксьондзів

За тиждень прибуло, —

Що і в Римі стілько їх,

Майбути, не було.