Зайшов козак до коршомки.

“Здоров, орендарю!

А налий-но мені,— каже,—

Горілачі чару!”

Налив Мошко одну чару,

Козак вихиляє.

Вихиляє, не ковтає,

Іще підставляє.

Налив другу, козак хилить,

Разом дві ковтає

Та й жидові коло шинку

Трояка кидає.

Підійняв жид, подивився…

“Гирсти, як то буде?!

В мене кожну по три гроші

Пили добрі люди!”

“Мовчи, жиде бородатий,

Тебе не питають.

У нас,— каже,— запорожці

Свою міру мають.

Не першина нашим пити,

Пили ми немало,

А у губу за три гроші

Більше не влізало!..”