Гумореска Романа Крикуна “Кайф”

Коли сонце сховається за обрій і вечірня прохолода огорне містечко, кожен день ми з чоловіком ідемо в чудовий фешенебельний ресторан «Оазис». Тут зал з надзвичайним модерним інтер’єром, дивовижними заморськими екзотичними рослинами, вишукана кухня. Прекрасний ансамбль грає задушевні мелодії, співають естрадні знаменитості. Тут постійно тусується весь бомонд міста.

 

У цьому казковому закладі і ми, як кажуть, відриваємось на повну котушку і за всією програмою. Чоловік виводить на вулицю тих, хто вже сам не володіє ногами. Після глибокої ночі він витрушує килимові доріжки, відставляє стільці, а я прибираю зал, протираю блискучу підлогу, наводжу порядок на кухні, мию посуд…

 

А потім сідаємо за модерний столик, вмикаємо розкішний телевізор. До нас приєднується сторож, і ми дивимося еротичні фільми. У кришталевих графинчиках залишаються дорогі імпортні напої, а на кухні — дещо з делікатесних закусок. Поводимо ми себе культурно, інтелігентно. Насолоджуємось справжнім кайфом! Витаємо в небесах і відчуваємо себе небожителями.

 

На грішну землю опускає нас сердитий голос власника ресторану:

 

— Порозсідалися отут! Що, вже всю роботу поробили?!

 

Жінка хапається за швабру.

 

Я полірую замшевою серветкою меблі.

 

Сторож вибігає з мітлою надвір і замітає всю довколишню місцину.

 

Кайфуємо.