З Езопа

Молоденький мулик,

син осла й кобили,

У зеленім полі

гарцював щосили.

Гарцював, брикався,

весело крутився,

Доки у глибокій

ямі опинився.

Там лежав і думав:

«Мати винувата,

Що такого маю

недотепу-тата.

Мав би я за батька

жеребця прудкого,

Не могло б зі мною

трапитись такого».

Ми сюди примітку

зробим невеличку.

Є й людці, що мають

нехорошу звичку

Згадувати тата

Або рідну маму

Тільки в ту годину,

Як потраплять в яму.