Гумореска Олександра Тараненка “Жертва виховання”

— Як відпочивав

на Чорнім морі,

То знайшов дружину

у Місхорі, —

За столом,

розкинувшись, мов пан,

Хвалиться Пилипові

Вован. —

І тепер живу, як у раю.

Ну а ти де відхопив свою?

— В мене також

романтична жінка.

Наше місце зустрічі —

зупинка…

Як тролейбус номер

сьомий став,

Незнайомці руку я подав,

А вона була така чіпка —

Десять літ… руки

не відпуска!