Збагнувши назви: Хотів, Літки,

сказав професору студент:

— Це зрозуміло. Але звідки

походить назва «Ходумент»?

Такий є хутір на Сумщині

десь біля їхнього села.

Тому й цікаво знать хлопчині,

від чого назва ця пішла!

Протер професор окуляри,

шукаючи еквівалент.

Перебира словесні пари:

і постамент, і позумент,

і рудимент, і монумент,

і перманент, і реманент…

Народ же звідки хочте візьме:

в історії якийсь момент

зійшлись грецизми й латинізми

то, певно, звідси й Ходумент…

Ось експедицію послали

у мовну зону вздовж Сули.

Тож наші інтелектуали

і на Сумщину прибули.

На схилі при шкільнім подвір’ї

стоять професор і студент.

Через долину на узгір’ї

лежить і хутір Ходумент.

Вони й питаються у тітки,

що йде з сусіднього села,

про Ходумент: — Скажіть нам, звідки

цікава назва ця пішла?

Не вчившися латині зроду,

їх тітка та розбила вщент:

— Та звідси ж мент єдиний ходу,

тому й зоветься Ходумент!