Нікудишній в діда Гната

В телевізорі сигнал:

Скрізь сніжить —

і перший, й другий,

І дванадцятий канал.

Вник синок й привіз із міста

Для супутника комплект —

Й нині в діда вся Європа

І в селі авторитет…

Якось він дививсь програму

На каналі RTV,

Й око вжалила реклама,

І вхопила за живе:

Кажуть, мов,

якщо із струмом

У вас вдома тарарам,

То недбалий постачальник,

Глядачі, дістався вам.

Не кладіть у довгий ящик,

Враз заяву напишіть

І його, собі ж на краще,

На достойного змініть.

«А і правда!» —

дід подумав,

Якщо вітер чи дощить,

Або струму в нас немає,

Або лампа лиш блищить.

І хвилини не вагався,

Взяв у руки олівець

Й в райенерго власноручно

Надіслав він папірець —

Мов, не хочу, відмовляюсь,

Надто довго я мовчав,

Хочу, щоб мені хтось інший

Струм до хати постачав.

Вже за день чи два із міста

Авто гарне приліта:

— Оце, діду, —

запитали, —

Ви прислали нам листа?

— Я, — говорить дід

відверто, —

Хочу кращого знайти!

— То й шукайте! —

кинув майстер

І відрізав всі дроти.

Куди дід не кидавсь потім,

Не доводив склад біди,

Що в Європі все це

можна,

А ми ж прагнемо туди.

Візаві лиш насміхались:

— Як невгодне наше вам,

Забирайте ваші лахи

Й поселяйтесь,

діду, там.