Було колись це у селі глухому.

Корова з паші повернулася додому

І в хлів свинячий загляда:

– А де кабанчик, Льохо?

Трапилась біда!?

Коли його не стало?

– Його вночі вовки украли,–

Свиня байдуже їй сказала.

Корова:– Жаль!

Пропав нізащо!

Тепер самій погано буде жити...

Кирпата ж рохкає:– О ні!

Ще краще!

Усе, що всиплють у корито,

Дістанеться мені!

Є, бачте, логіка в Свині.