Каже Гнатові Хома:

 

— Під вербою вчора

 

Обнімав і цілував

 

Я твою Федору...

 

Що іще у них було,

 

Більше Гнат не слухав,

 

Кулачищем прямо в ніс

 

Він Хомі заїхав.

 

— Що за звичка в тебе ця:

 

От відразу — й битись?!

 

Не дослухав до кінця:

 

Це ж мені приснилось!

 

Врізав знову кулаком

 

Гнат Хому по пиці:

 

— Не розказуй більш мені

 

Всякі небилиці!