В генделику біля школи,

 

У вечірню пору,

 

По телеку передають

 

Зустріч по футболу.

 

Чоловіків набилося,

 

Що нема де й стати, —

 

За улюблений свій клуб

 

Прийшли вболівати.

 

— Чи це наші? — здивовано

 

Хтось із них питає, —

 

Козаків таких на ймення

 

Ніби ж то й немає.

 

— Наші, наші, — у відповідь, —

 

Скрізь накупували

 

За мільйони, щоб очки

 

Клубу заробляли.

 

— Зате тепер нашим

 

дітям

 

Нема що робити, —

 

Тож вдаються до цигарки

 

Й починають пити.

 

— Он, дивись, отой

 

чорненький, —

 

Гамір не вгаває, —

 

Чи він п’яний, із двох метрів

 

В штангу потрапляє.

 

— Може, й п’яний.

 

Глянь рекламу, —

 

Хтось відповідає, —

 

Нині ж кажуть,

 

що без пива

 

Футболу немає.