Іде дорогою Барбос

 

Десь після вечері

 

І на спині, аж упрів,

 

Тягне вхідні двері.

 

— Гей, друзяко,

 

схаменись! —

 

Кіт кричить з паркана. —

 

Таке робиться хіба

 

Зопалу чи сп'яну!

 

— Мій господар, —

 

крекче пес, —

 

Як до куми мчався,

 

Наказав, щоб від дверей

 

Я не відлучався.

 

— І куди тебе несе,

 

Бісова личина?

 

— Попередити його,

 

Що прийшла дружина.