Наставляє мати доньку —

 

Дівчину уперту,

 

Що майбутній чоловік

 

Мусить «плуга перти».

 

Щоб мав дім, як повну чашу,

 

І гроші водились.

 

Якби трапився такий,

 

Зразу б одружились.

 

— Є такий, —

 

зітхає донька, —

 

Солідний, багатий.

 

Тільки щелепи вставні

 

І плутає дати.