Нікудишній в діда Гната

 

В телевізорі сигнал:

 

Скрізь сніжить —

 

і перший, й другий,

 

І дванадцятий канал.

 

Вник синок й привіз із міста

 

Для супутника комплект —

 

Й нині в діда вся Європа

 

І в селі авторитет...

 

Якось він дививсь програму

 

На каналі RTV,

 

Й око вжалила реклама,

 

І вхопила за живе:

 

Кажуть, мов,

 

якщо із струмом

 

У вас вдома тарарам,

 

То недбалий постачальник,

 

Глядачі, дістався вам.

 

Не кладіть у довгий ящик,

 

Враз заяву напишіть

 

І його, собі ж на краще,

 

На достойного змініть.

 

«А і правда!» —

 

дід подумав,

 

Якщо вітер чи дощить,

 

Або струму в нас немає,

 

Або лампа лиш блищить.

 

І хвилини не вагався,

 

Взяв у руки олівець

 

Й в райенерго власноручно

 

Надіслав він папірець —

 

Мов, не хочу, відмовляюсь,

 

Надто довго я мовчав,

 

Хочу, щоб мені хтось інший

 

Струм до хати постачав.

 

Вже за день чи два із міста

 

Авто гарне приліта:

 

— Оце, діду, —

 

запитали, —

 

Ви прислали нам листа?

 

— Я, — говорить дід

 

відверто, —

 

Хочу кращого знайти!

 

— То й шукайте! —

 

кинув майстер

 

І відрізав всі дроти.

 

Куди дід не кидавсь потім,

 

Не доводив склад біди,

 

Що в Європі все це

 

можна,

 

А ми ж прагнемо туди.

 

Візаві лиш насміхались:

 

— Як невгодне наше вам,

 

Забирайте ваші лахи

 

Й поселяйтесь,

 

діду, там.