Прибуває кошовий

В північну столицю

Та й іде собі у двір

Вітати царицю.

 

Але тілько за поріг —

Зачепився зразу

І в цариці — трах-тарах!

Розчерепив вазу.

 

І якби на москаля —

Згинув би до лиха,

А наш собі кошовий

Лиш промовив стиха:

 

«Таку-то вже наш козак,

Знать, натуру має:

Чого тільки не діпне —

То так розбиває!»