Сусіди як сусіди: жили дружно, у гості ходили. Щедро ласкою ділилися й у скруті один одного не забували — підсобляли.

 

Раптом сусіда по імені Петро скаржиться сусідові по імені Дмитро:

 

— Дмитре ВасильовичуІ Скільки років ми з тобою жили, як рідні брати, і на тобі — отака каверза.

 

— Яка саме?

 

— Та яка ж... Твій собака сьогодні покусав мою жінку.

 

— Петре Петровичу! Ми як були з тобою друзі, так навіки і залишимося. Це діло ми поправимо.

 

— Як саме?

 

— Сьогодні мій собака твою жінку покусав, а завтра хай твій собака мою жінку покусає. То й поквитаємось!