Як до мами-одиночки

Вдень прийшов піжон,

Потягла вона синочка

На тісний балкон.

— Ти сиди отут, синочку,

Тихо, не кричи

Та дядьків, які проходять

Унизу, лічи.

—  Я не хочу їх лічити, їх багато там.

— Я за кожного, синочку,

По копійці дам.

— Хлопчик сердиться:

— Навіщо Копійки мені?

— А морозиво ти любиш?

Може, скажеш, ні?

Налічив синок швиденько

Двадцять сім дядьків,

Грюк у двері! І до спальні

Кулею влетів.

Матір смикає за ногу.

—   Годі! Уставай!

На морозиво вже хватить.

Копійки давай!