Жив та був собі Іван.,

Управляв Іваном пан.

Увірвавсь терпець Івану,

Дав Іван по шиї пану.

Пан пропав. Іван куняв,

Бо ніхто не підганяв.

Зажурились вчені люди:

Що з Іваном далі буде?

Він же ходить та куня,

Бо ніхто не підганя.

Довго думали-гадали

І таке примудрували:

( слово пан узяли,

Одну буквочку ввели.

Те, що було панове,

Зразу ж стало планове.

Підганяв Івана пан,

А тепер штовхає план.

Тут і казці кінець,

А хто слухав — молодець.