Дуже вченого Якима

Запитав Мирон:

   Ти зумієш філософський

Пояснить закон,

Що матерія — то штука

Справді є така,

Що не може пропадати,

Тобто не зника?

   Діло це не дуже хитре,

Відповів Яким. —

Можна легко пояснити

Прикладом таким.

Ти колись уріжеш дуба —

З кожним це бува,—

А у тебе на могилі

Виросте трава.

Ту траву якась корова

Злиже язиком.

Був ти темним чоловіком,

Станеш кізяком.

Розторопав, що до чого?

Ясно говорю?

  Зачекай,— Мирон отвітив.

— Зараз повторю.

Ти умреш, тебе у землю

Закопа рідня,

Л травичку на могилі

З'їсть якесь ягня.

Те ягня за рік, звичайно,

Встигне підрости.

Бараном таким, як зараз,

Знову станеш ти.