Якось піп ходив по ринку,

Видивлявся дешевинку.

Раптом глип: іде Балда,

Гордовито погляда.

Піп його до себе кличе,

П'ятака у руку тиче:

—   Рад, що я тебе знайшов.

Йди до мене в найми знов. —

А Балда відповіда:

—   Ех ти, попе-борода!

 

 Я ж недавно, перед святом

Став ученим кандидатом,

Вже друкується в друкарні

Мій великий реферат

«Як чортам чортів давати

І дурити чортенят».

Звідсіля мораль гостренька,

Наче шило, вигляда:

У науці час від часу

Візьме й виткнеться Балда.