З Езопа

 

Молоденький мулик,

 

син осла й кобили,

 

У зеленім полі

 

гарцював щосили.

 

Гарцював, брикався,

 

весело крутився,

 

Доки у глибокій

 

ямі опинився.

 

Там лежав і думав:

 

«Мати винувата,

 

Що такого маю

 

недотепу-тата.

 

Мав би я за батька

 

жеребця прудкого,

 

Не могло б зі мною

 

трапитись такого».

 

 

Ми сюди примітку

 

зробим невеличку.

 

Є й людці, що мають

 

нехорошу звичку

 

Згадувати тата

 

Або рідну маму

 

Тільки в ту годину,

 

Як потраплять в яму.