У мами настрій добрий.

 

Як не радуватись тут?

 

Вже її синочок Рома

 

Місяць ходить в інститут.

 

Навіть сам директор школи

 

 їй сказав: — Вітаю вас!

 

Наш же Рома ледве-ледве

 

Перелазив з класу в клас.

 

А маманя аж поблідла,

 

( палахнули очі злі:

 

То така у вас там школа

 

І такі учителі.

 

В інституті оцінили

 

Краще Ромочку мого.

 

Там, я чула, називають

 

Позвоночником його.

 

Проучившись тільки місяць,

 

Рома грає роль таку

 

На своєму факультеті,

 

Як хребет у кістяку.

— Ні,— нахмурився директор,

 

Не у цьому справи суть.

 

«Позвоночником» студенти

 

Сина вашого зовуть

 

Не тому, що він важливий,

 

Як хребет у кістяку,

 

А тому, що опинився

 

В інституті по дзвінку.