Гумореска Павла Глазового "Благодушність"

 

 

Подружились на подвір'ї

Півень та собака.

Тож собака, де не ходить,

Про одне патяка:

— Я за півня вмерти ладен,

Бо люблю, як сина.

Не впаде пушинка з нього,

Не впаде пір'їна!

Півень, шию розтягнувши

І закривши очі,

Все показував собаці

Здібності співочі,

Все виспівував про дружбу,

Доки на світанку

Не ввігнав йому друзяка

Зуби у горлянку.

Непогано з тим дружити,

Хто від тебе дужчий.

Та не будь же благодушним,

Ока не заплющуй!