Керував Хома два роки складом дров'яним.

Скільки клопоту й мороки мали люди з ним!

— Підпишіть,— бувало, просять клятого Хому

І заявки та наряди тикають йому.

— Я не можу підписати,— сердився Хома,—

Бо чорнила у конторі й крапельки нема.

Принесіть чорнила пляшку — зразу підпишу.

Тільки швидше, бо чекати ніколи, спішу.—

Хтось, бувало, із клієнтів злиться, аж кипить:

— Так неясно ж, чорне, синє чи яке купить? —

А Хома спідлоба блима:

— Що ж тут неясне?

Прочитаєш на наклейці «Червоне міцне».