Росла собі Дуся, та й виросла Дуся,

А тій Дусі фортеп'яно купила бабуся.

Тепер ота Дуся ввечері і рано

Все співає й виграває на фортепіано.

Грає-виграває ще й співає Дуся:

— Один сєрий, другой бєлий, два весьолих гуся!

А стіна в квартирі не товста, тоненька.

У сусіда у Демида в голові дзеленька.

Раз Демид промовив: — Вийду, та пройдуся,

Та заріжу по дорозі два весьолих гуся...—

Жінка зразу в сльози, підняла тривогу.

Погукали телефоном «швидку допомогу».

Повели Демида хлопці-санітари,

Один сірий, другий білий — гусакам до пари

Жінка плаче гірко, рученьки ламає,

А Демид крокує браво й- весело співає:

— Билі у бабусі два весьолих гуся...

Бодай вони поздихали, а з ними й бабуся!