Леонід Глібов

 

Леонід Іванович Глібов. Ім’я це відоме кожному українцеві. Для них воно стоїть в ряду всесвітньо відомих Езопа, Лафонтена, Крилова, традиції яких байкар наслідував. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива багата мова, легкість діалогів, дотепність байок зробили їх популярними у школі та приносили радощі дітям.

 

Сприяти розвиткові української літератури Глібову перешкоджали цензурні заборони. Весь тираж виданої у Києві першої збірки байок був знищений згідно з валуєвським циркуляром. Надрукувати збірки байок крім другої і третьої не вдалося.

 

Крім байок, яких написав понад сотню, Глібов був автором ряду віршів-елегій. Багато його віршів стали популярними романсами та піснями. Поезія «Журба» на музику покладена М.Лисенком перетворилася на журливу народну пісню «Стоїть гора високая», яка відразу полонила слух. Глібов написав багато жартівливих пісеньок, віршованих загадок та акровіршів для дітей. Друкував він їх під псевдонімом дідусь Кендир. Скільки радощів він приносив дітям. Глібов є і буде улюбленим байкарем українського народу.